Хоч Революція гідності не тільки вселила надію у зміни на краще, але й змінила нас, а російська агресія не просто не налякала, а суттєво збільшила патріотичні настрої, та особливо небезпечним залишається зволікання з кадровими змінами у державних структурах країни.
Однією з таких небезпек є т.в.о. ректора Національної академії СБУ Іван Іванович Мусієнко, що був призначений на посаду колишнім головою СБУ Олександром Якименком, за злочинним наказом якого була спланована організація масових убивств людей під час масових акцій протесту в Києві.
Зі зверненням апелювали патріотично налаштовані офіцери Служби безпеки України, постійного та змінного складу Національної академії СБ України. Наведемо декілька цитат із нього:
Призначення Мусієнка відбулося за особистого сприяння колишнього голови СБУ О. Якименка. Ректор не раз підкреслював особливість їх стосунків, про що свідчать і їх регулярні контакти. Як високу довіру «Сім'ї» Іван Іванович розцінював удостоєння його особистої аудієнції з самим Президентом, яка тривала аж 20 хвилин. До останнього часу він цим особливо пишався.
В буремні дні Майданівських битв харківська команда закликала всіх дати відсіч бандам бандерівців і екстремістам та озброїла офіцерів та курсантів, що чекали штурму ними Академії 3 доби. Особливу увагу ректор приділив профілактиці «хитких» елементів – вихідців із західних областей України. Перемога Майдану виявилася для «харківської команди» нокаутом. Проте вся «команда» спромоглася дуже швиденько переорієнтувалася, почавши співати оди (поганою українською) новій владі.
Невже у країні, де люстрували Президента, не можна очистити владу від тих, хто руйнує наукову та навчальну базу спецслужби, підриває морально-психологічний клімат у колективі та формує усі підстави для зростання недовіри керівництву держави, її посадових та службових осіб? ГАНЬБА!
Попри те, що вказана особа «вірою і правдою» служила в органах КДБ СРСР на різних оперативних посадах, більше року очолювала Академію в часи правління «легітимного», підтримувала дружні стосунки з Допою і Гепою, наживалася на проведенні ремонтних робіт та вступах до Академії, закликала в ніч після розстрілу Майдану підтримати злочинну владу, знищувала і продовжує знищувати патріотичні осередки нашого ВНЗ, вона чомусь і досі при владі.
Останнім трендом Мусієнка І.І. є організація та особисте керівництво «тур бюро» з військового туризму – відвідання зони АТО ним і його харківською командою з метою заробити їм статус «учасника» та остаточно позбавитись загрози люстрації. Що роблять та навіщо катаються туди ці посадовці давно всім зрозуміло. За пару днів відпустки на батьківщину (до Луганської області чи до Харкова) ректорські прихвосні отримують грошові премії, позачергові звання (на День народження ПРОРЕКТОР З НАУКОВОЇ РОБОТИ Кудінов отримав такий подарунок від свого «бацьки» та «справжнього товаріща генерала» Мусієнка) та статуси, які справжні бійці чекають дотепер, а своєму куму Коростиленку (з якого вся Академія сміється та зневажає за його високомірство, непрофесійність та низьку моральність, а ще за «значний та необхідний внесок у боротьбу з тероризмом», чого лише варта його дисертація – назву якої він лише з другого-третього разу може озвучити) за сміхотворні «Методичні рекомендації» та 2- денну подорож до самого Краматорська (у штаб та найближче кафе) ректор випросив у нагороду іменну вогнепальною зброєю – відомчу нагороду за тридцять аркушів плагіату (безцеремонно списаного з напрацювань дійсно професіоналів-практиків Войтюка, Гребенюка, Попутніков та інші), який зараз Мусієком і його командою примусово та штучно прославляється та на який заставляють посилатися.
Повний текст звернення
Немає коментарів:
Дописати коментар