– За 24 роки країна пережила 3 революції. А ми далі боремося за суверенність і свободу. Що допоможе нам здобути справжню незалежність: економічну і політичну?
– Справжня незалежність буде, якщо ми зуміємо сформувати українську патріотичну доброчесну професійну владу. Тому дуже багато залежить від цих виборів. Ми маємо пам’ятати, що на нашій відповідальності зараз доля держави і нації. А ми вже переконались, що за помилки потім доводиться дорого розплачуватися усій країні. Це ми бачимо у новітній історії нашої держави…
– Як і наскільки жорстко треба контролювати нову владу, щоб оминути помилки Помаранчевої революції?
– Владу завжди треба тримати під контролем. Будь-яка влада загниває, якщо її відпустити у вільне плавання. А українська влада взагалі не розуміє, що вона наймається на службу до народу. Більше того, чинить так, наче народ іде до неї в найми. Так робили усі попередні. Цього року обрали Петра Порошенка, і 100 днів його президентства показали, що український народ зробив велику помилку. Якщо Петро Олексійович і надалі буде притримуватися своєї лінії, то його політика приведе країну до катастрофи. Він уже став на шлях капітуляції перед Росією, він уже поводиться нахабно, намагаючись робити свою політику непрозорою, прихованою, а народу постійно бреше і бреше. Це справді страшно і небезпечно. Українцям уже потрібно робити висновки. У блоці Петра Порошенка засіло так зване «кумівство»: до прикладу, зараз на вибори у списках його партії йде Юрій Луценко з дружиною Іриною. Відносно Юрія маю власні спостереження: не так його переслідували люди Януковича, як це були звичайні особисті порахунки між ним і Борисом Колєсніковим. Давайте називати речі своїми іменами: ще за президентства Ющенка Юрій Луценко на посаді міністра внутрішніх справ показав себе, як людина до певної міри неадекватна: аферист, брехун, алкоголік. Інакше кажучи, людина високо непорядна і безвідповідальна. На мажоритарних округах Блок Порошенка підтримує таких політиків, як Жванія… Одним словом, такі речі відбуваються, що поневолі хапаєшся за голову.
– Отож на носі вибори в умовах війни і примарного миру. Політики перемішались і вже важко зорієнтуватися, що за партія і чим вона дихає. Регіонали знову і знову, як щурі, намагаються пролізти до влади, створюють нові партії з нібито проукраїнськими ідеями: Партія розвитку України, Індустріальна партія, Опозиційний блок, «Сильна Україна», «За мир». Як не розгубитися виборцям у цьому метровому списку партій та кандидатів?
– Найперше – орієнтуватись по вчинках. Зараз більшість регіоналів намагаються приховати своє минуле. Якщо не знаєте, хто у списках партій і чим вони займались до цього часу, – краще за них не віддавати голос. Вибір має бути усвідомлений і добре зважений, бо ситуація в країні вкрай непроста.
– Серед людей ширяться думки про Майдан 2.0, адже ми заплатили велику жертву, щоб скинути режим Януковича. Чому нема результатів?
– А тому, що так званий план Порошенка – це насправді план Путіна, який він просто адаптував до себе. А закони по Донбасу – тому яскраве підтвердження: це ганебні, злочинні кроки. Президент просто віддав частину української території під протекторат Москви. Також він намагається зробити так, щоб винуватці подій на сході уникли відповідальності. Це ті, хто грабували, вбивали, ґвалтували. До того ж ці банди, угрупування тепер будуть фінансуватися з українського бюджету і за наші гроші створювати на Донбасі свою владу. А найстрашніше, що ці лакузи-пристосуванці, вся ця наволоч потрапили в оточення президента. Опинившись на службових посадах, вони намагаються виправдати дії Порошенка. Таке моє бачення ситуації…
– Ви були учасником Революції на граніті 1990-го року. 24 роки тому на початку жовтня лідер Студентського братства Львова разом із друзями-побратимами вирушив до Києва. Це стало початком революційного руху в нашій країні. Що, на Ваш погляд, змінилось у суспільстві та владі з того часу?
– Політики тоді обдурили народ, як завжди... Нам пообіцяли багато, проте заплановані на весну 1991 року перевибори не відбулися. Не можу сказати, що революція пройшла безслідно, але практичних результатів було замало. Тоді якраз була вдала нагода домогтися це зробити. Тобто насамперед треба було позбутися комуністичної номенклатури. Це мало стати основною вимогою протестуючих. У розпалі революційних подій була створена так звана узгоджувальна комісія: представники студентства, Народної ради та комуністичної більшості. Студенти-рухівці пішли на компроміс. І це була помилка. Не можу нікого звинувачувати, адже молодь не могла прорахувати все наперед, а партійна верхівка уміла закрутити усе по-своєму.
– Наостанок: що можете побажати мешканцям нашого 88-го округу?
– Коломийщина й Городенківщина славиться видатними діячами українського національно-визвольного руху, загалом у вас дуже патріотичний край. Бажаю, щоб ваш вибір цього року і потім – на виборах до місцевих рад – був вдалим. Орієнтуйтесь на політиків, які на ділі довели свій патріотизм, компетентність та здатність діяти. Адже у складі нинішньої Верховної Ради не менше третини антиукраїнських політиків і представників великого мафіозного бізнесу. Тому сьогодні вкрай необхідно прийти на вибори і замінити колаборантів на проукраїнських дієвих політиків!
Немає коментарів:
Дописати коментар